Гірські канікули. Розширено

І так, бебі і джентильмени, я не пропав, я десь тут. Просто ліньки в блог писати, але ж треба кудись похвастатись останніми подіями і пригодами та деякими відкриттями. Хоча хвастатись насправді то і нема дуже чим та я спробую.

Отже, за останній час сталось дещо таке:

Спершу було Славське, я і ще майже три десятки однокурсників, а разом з тим лижі і сніг... Та, на жаль, Славське то таке місце, де лижі і сніг не дуже хочеться юзати за призначенням, бо... Взагалі, мене здивувала позиція місцевих "Буковель забирає в нас клієнтів і доходи". Народ! Ей! А що ж ви зробили, щоб затягнути до себе лижників!? За 5 років, саме стільки часу тому я там ввостаннє бував, нічого не змінилось, тільки дороги більш покарявились і тепер більше поламаних бугелів, при тому ціни зрости в 3-5 раз! Гаразд, крім "лиж" були гарна компанія, шашлик, денна поїздка до Паланку в Мукачево і ще кілька фанів, які залишаться у вигляді гарних спогадів...

Без перерви (вона була, але годин так на 5 сну), одразу ж після повернення у Львів вирушив в Буковель і... А там от справжні лижі і відпочинок!!! Гасніжені гори, щирі люди, палкі емоції.. (ну прям як з реклами України і закоханих у сніг). Ох, як я люблю лижі і гори!!!

Та не без пригод. За 5км до Буковелю одна з наших машин (їх було 4) завалилась в кювет. Причина: водій-екстремал. Все обійшлось швидко і просто. Пів години і Камаз її витягнув (до речі, скажу вам, всі оті модні джипи до сраки, бо в них сили нема! Вони зупинялись і тягнули як дід з бабою ріпку, але нічого в них не виходило, слабаки з понтами). До речі, про водія-екстремала, в Буковелі йому ще вдалось заїхати на лижах в інструктора так, що перший аж відрубався чи то від шоку, чи то від удару, не знаю.

І ще одне, другого дня катання Роман (інший, не той що я, до речі, ще за день до того я його взагалі не знав, як 50% нашої компанії) вирішив поламати собі ребро (хоча як пізніше виявилось він його лише сильно забив, без перелому). І так сталось, що той Роман був водієм машини на якій ми їхали. А так як його забрали в лікарню в Яремча, то треба було комусь іншому ту машину повести. І, так як два лузера відмовилось (нема прав, малий досвід тощо), то прийшлось мені цей героїчний вчинок взяти на себе. Я то і права маю, і водій непоганий, але ж зимою по гірських засніжених і слизьких дорогах ніколи не їздив, а тут ще й машина чужа (і не дешева)... Та нічого, справився!!!

Поєднання лиж, Карпат і всіх пригод запам'ятаються надовго.

А далі все класично:

Новий рік. Його ледь не провтикав, бо куранти цього року були відсутні, але то вже інша історія.

Київ. Академія. Лекції вже почались, але нудні до краю... Дилема з Магістеркою, IELTS, транскрипти, в яких не дуже спішить сприяти деканат і так далі

А скоро Різдво. Гарне сімейне свято, та, на жаль, цього разу я проведу його сам, так вийшло..

Всіх з Новим Роком і Щасливого Різдва!