Година Землі 2009. Субота, 28 березня 20:30

Кримські канікули

Знайшов кілька хвилин часу і трошки бажання, тому готовий поділитись враженнями зі своєї подорожі Кримом.

Отже, для початку передумови:

1. В Криму я лише вдруге. (Так! На море я туди не їздив коли був малим, а пізніше мене постійно тягнуло за кордон).
2. Поштовхом до поїздки стало завчасне акційне бронювання авіаквитків за ціною лише 9грн.
3. Всього планувало поїхати 10 людей та через різні "дуже серйозні" (посмішка) причини, поїхало лише шість: Таня, Костя, Льоша, Теріс, Стас і Рома.

І так, прилетіли ми в Сімферополь в понеділок з самого ранку. Погода була гарна, градусів 7 в плюсі. Одразу ж поїхали в Балаклаву. Це маленьке містечко поблизу Севастополя. Колись це місто було недоступне для людей і пропускали туди за наявності паспорта лише жителів, або дуже близьких родичів по спеціальних запрошеннях. А все тому, що знаходиться там Об'єкт 825, надсекретний військовий об'єкт часів холодної війни, розташований у Балаклавській бухті. В даний час - найбільший з усіх розсекречених військових об'єктів. Це підземна база підводних кораблів. Хоча пізніше воно і було оцінене Брєжнєвим як 3D (три "Д": довго, дорого, дєрмо), однак уявити скільки сил та праці людей було вкладено у довбання скали, щоб спорудити 800-метровий підземний прохід для підводних човнів, а разом з тим масу додаткових приміщень, застосування яких ще докінця не зрозуміле навіть сьогодні, справді дуже важко... Кажуть об'єкт міг витримати атомну бомбу в 5 раз потужнішу за ту, що впала на Херосіму. Отже ми вирушили на екскурсію всередину...

Подивившись на все це чудо, вирішили трошки розважитись і взяли напрокат модну яхту з капітаном, який покатав нас по бухті, а пізніше ми вийшли і у відкрите море. І там почалось... Стоп, стоп, стоп.. Я не розповів мабуть найголовнішого. Сьогодні Балаклава відома величезним яхт-центром. Там маса яхт і деякі з них коштують десятки мільйонів зелених. Ми ж катались на яхті поскромніше, тисяч так за 120... продовжую...

Яхта на швидкості розбиває хвилі, її носить, а ти стоїш на палубі і ледве втримуєшся на ногах, а поряд.. а поряд стрибають дельфіни. . . Відчуттів словами не передати, але я впевнений, що це одне з кращого того, що взагалі ставалось зі мною коли-небуть у житті... кайф !

Вже по обіді другого дня ми поїхали в Севастополь і пішли вивчати руїни Херсонесу. Мене трошки набрехали і стверджували, що Руїни Херсонесу зображені на 1-грн купюрі, проте я переглянув всі номінали українських гривень і жодних руїн там не знайшов. Мабуть треба глянути на долари...

Того ж дня під вечір ми вирушили в Ялту. Перше враження про Ялту було жахливе, бо я не побачив жодної тверезої людини, окрім водія тролейбуса.
Та пізніше ситуація змінилась. Добрий дядя Віталій (друг Тараса) розмістив нас всіх у себе і смачно нагодував. Того ж вечора після дегустації різних сортів вина місцевого виробництва ми вирушили гуляти нічною Набережною Ялти. І там я був приємно вражений... Дорогі готелі, бутіки, кольорові фонтани і чистота... ідеальна чистота.

Наступний день пройшов не менш цікаво. Маршрут: замок "Гніздо Ластівки", водоспад Учан-Су та гора Ай-Петрі.

Вже після обіду наша бригада поїхала в Сімферополь, а під вечір - в аеропорт і в Київ...

Все, дуже-дуже хочу спати і текст не дуже складається... Пішов спати, до завтра.

Дитині потрібна допомога!

Мова йде про сина мого викладача. Деталі тут

Всі на twitter!

По причині відсутності часу та бажання створювати широкі пости на блозі вирішив завести сторінку на twitter-і. http://twitter.com/romanpadlyak

Хотілось би розширити представництво українців в англомовному Інтернет-середовищі, тому старатимусь писати там англійською

Гірські канікули. Розширено

І так, бебі і джентильмени, я не пропав, я десь тут. Просто ліньки в блог писати, але ж треба кудись похвастатись останніми подіями і пригодами та деякими відкриттями. Хоча хвастатись насправді то і нема дуже чим та я спробую.

Отже, за останній час сталось дещо таке:

Спершу було Славське, я і ще майже три десятки однокурсників, а разом з тим лижі і сніг... Та, на жаль, Славське то таке місце, де лижі і сніг не дуже хочеться юзати за призначенням, бо... Взагалі, мене здивувала позиція місцевих "Буковель забирає в нас клієнтів і доходи". Народ! Ей! А що ж ви зробили, щоб затягнути до себе лижників!? За 5 років, саме стільки часу тому я там ввостаннє бував, нічого не змінилось, тільки дороги більш покарявились і тепер більше поламаних бугелів, при тому ціни зрости в 3-5 раз! Гаразд, крім "лиж" були гарна компанія, шашлик, денна поїздка до Паланку в Мукачево і ще кілька фанів, які залишаться у вигляді гарних спогадів...

Без перерви (вона була, але годин так на 5 сну), одразу ж після повернення у Львів вирушив в Буковель і... А там от справжні лижі і відпочинок!!! Гасніжені гори, щирі люди, палкі емоції.. (ну прям як з реклами України і закоханих у сніг). Ох, як я люблю лижі і гори!!!

Та не без пригод. За 5км до Буковелю одна з наших машин (їх було 4) завалилась в кювет. Причина: водій-екстремал. Все обійшлось швидко і просто. Пів години і Камаз її витягнув (до речі, скажу вам, всі оті модні джипи до сраки, бо в них сили нема! Вони зупинялись і тягнули як дід з бабою ріпку, але нічого в них не виходило, слабаки з понтами). До речі, про водія-екстремала, в Буковелі йому ще вдалось заїхати на лижах в інструктора так, що перший аж відрубався чи то від шоку, чи то від удару, не знаю.

І ще одне, другого дня катання Роман (інший, не той що я, до речі, ще за день до того я його взагалі не знав, як 50% нашої компанії) вирішив поламати собі ребро (хоча як пізніше виявилось він його лише сильно забив, без перелому). І так сталось, що той Роман був водієм машини на якій ми їхали. А так як його забрали в лікарню в Яремча, то треба було комусь іншому ту машину повести. І, так як два лузера відмовилось (нема прав, малий досвід тощо), то прийшлось мені цей героїчний вчинок взяти на себе. Я то і права маю, і водій непоганий, але ж зимою по гірських засніжених і слизьких дорогах ніколи не їздив, а тут ще й машина чужа (і не дешева)... Та нічого, справився!!!

Поєднання лиж, Карпат і всіх пригод запам'ятаються надовго.

А далі все класично:

Новий рік. Його ледь не провтикав, бо куранти цього року були відсутні, але то вже інша історія.

Київ. Академія. Лекції вже почались, але нудні до краю... Дилема з Магістеркою, IELTS, транскрипти, в яких не дуже спішить сприяти деканат і так далі

А скоро Різдво. Гарне сімейне свято, та, на жаль, цього разу я проведу його сам, так вийшло..

Всіх з Новим Роком і Щасливого Різдва!

Гірські канікули

Славське і Буковель.

Однокурсники і друзі.

Лижі і сноуборди.

Зламаний ніс, забите ребро, струс мозку
(в різних людей, нічого з того не має відношення до мене)

Мій дебют водіння по засніжених гірських дорогах і машина в кюветі (але то вже робота іншого"водія")

і... гарно проведений час!

Але скільки ж вражень за 7 днів!!!

Коли знищують надію...

Вчора на День Св. Миколая я отримав свій подарунок... Вже до Нового Року тато закриє підрозділ по продажу комп'ютерної техніки свого бізнесу... 

Мене така новина вбила...бо, бо... ну це ж моє "дитя"!!!! Не можна так!

То була моя ідея відкрити цю справу, я приклався до того як міг: шукав людей, шукав партнерів, шукав клієнтів, займався рекламою, просуванням, продавав, навіть заміняв склад всього офісу по суботах, коли інші працювати не хотіли... Це було колись давно... Потім я мав їхати в столицю, щоб там стати розумнішим, і тепер, ось коли я майже-майже закінчив навчання мені новина. Все, нічого не буде. Нічого, нічого, нічого, бо ... $ вище ідеї.

Не те щоб в мене на то були великі плани, але ж ніколи не думав що так буває: Оп!, і нічого не буде

Про мусор

Ми мовчимо... це наша найбільша біда.

Де мітинги? Де протести? Де шум і крики? Мовчіть, мовчіть.. Але прийде час і все відчуєте і на своїй шкірі...

Читайте: http://ord-ua.org/categ_1/article_53578.html

Infostore прикрили

Про 12-годинну боротьбу МВС і Титан-у в дата-центрі Волі і в офісі Інфостору читайте від керівника головного розсадника піратства, проекту Infostore.org тут.
А не мали ж права... не мали...

Зустрінемося у Львові

Промо-ролик мого рідного міста. Може і задум хороший, але моя оцінка: так собі

От як треба!

З днем студента...

День пройшов.. майже-майже фініш. Все погано. Здавалось би звичайний будний день, але все трошки не так. За 10-12 годин дня, незважаючи на дуже простий і банальний перебіг подій, спричинений дедлайнами і всякими "обов'язками до рідної Alma", був ніби паралельно собою і кимось хто на себе дивиться збоку. А збоку, виявляється, все видається значно цікавішим.

Встиг відчути і підтримку друзів, і їх ... м'яко кажучи, протилежне. Вчергове усвідомив як не добре коли інші підводять тебе, коли підводиш інших ти. Відчув як швидко біжить час, коли ти поспішаєш і який виснажливо довгий він може бути коли чогось чекаєш... навіть 5хв.

І найголовніше, зробив для себе багато висновків і вчергове пообіцяв собі, що "більше ніколи я так [чи ось так] робити не буду"... І це вже точно! Це був останній раз!..
Хіба не часто ми собі таке обіцяємо?

На цьому моменті згадуються розповіді про паб в Амстердамі де написано "Завтра безкоштовне пиво!"...

Нічого за день не встиг, навіть більше - дещо важливе пропустив і не все вже можна наздогнати... але з іншої сторони, прийде час і згадуючи це буду просто посміхатись... Однак це буде потім, колись.. А поки чекаю на... завтра.

З Днем Студента!

Японія в рецесії!

Друга економіка світу відчула кризу! Спад у третьому кварталі 0,1% в порівнянні з ростом 0,9% у другому кварталі. Це в них вперше з 2001-го.

Думаю, новина в першу чергу має психологічний ефект і не лише для японців.
recession - a difficult time when there is less trade, business activity etc. in a country than usual.

Ukraine - Beautifully Yours

Таку рекламу України крутять на CNN. Правда реклами тієї ж Польщі в разів 5 більше.

План виходу з кризи

Щойно Дж.W.Буш виступив на прес-конференції, присвяченій саміту Великої Двадцятки (G20) в NY, яка вирішує як протистояти фінансовій кризі. Через технічні проблеми спіч Президента постійно переривався (мабуть причиною було штормове небо над штаб-квартирою), однак було зрозуміло, що в його словах цікавого мало (подякував, висловив надію, посміхнувся і все решта як то буває), але я трошки не про те.

Дуже незвичним є офіційний заключний документ саміту двадцятки, про який трошки розповів журналіст CNN Річард Квест. Отже, в документі на 10 сторінок, велика частина присвячена розділу "План дій". Хоч він і виглядає як draft, всеодно, як правило на схожих заходах реальні кроки what to do є великою рідкість (посиділи, поговорили).

Тут все по-ншому. Вони до чогось домовились! Вони, виглядає, знають що і як робити.

Цікаво, що з того вийде...

"We had a good frank discussion last night," Bush said. "There's some progress being made, but there's still a lot more work to be done."

субота

так не правильно! скоро день закінчиться, а толк? пів дня провтикаю в монітор, іншу половину в екран телевізора, в газети і журнали... може ще прогуляюся десь... все, йду в тренажерку.. хоч чимось корисним займусь.

поновлення за 2 год:

був у тренажерному, довго не займався і мабуть перевантажив себе... щось погано :(

ski

Люди, заберіть від мене Могилянку, а Київ разом з нею і дайте можливість поїхати в гори на лижі... і снігу побільше... дуже хочу на лижі

поновлення

знайшов відповідь на своє попереднє питання... я перестав писати по кількох причинах. Головна з них - намагався бути серйознішим, але думки за цим не встигали. Отже хотілось "сочінять" щось впливове, але... сторінка залишалась пустою.

все, я повертаюсь до себе. я вже пішов зі своєї "серйозної" роботи, отже це зробити мені легше. не буду далі прикидатись. буду собою... не хочу дорослішати.

що це означає для вас? якщо тепер мої пости (несерйозні і ні про що, хоча не факт що раніше було по-іншому) вам не подобатимуться - вимітайтесь звідси! Якщо ні - залишайтесь зі мною, друзі...

дякую, на сьогодні все

а цікаво?

щось не так. .. пройшло багато часу, відбулось чимало подій, є думки якими міг поділитись, вони могли бути цікавими для когось. Але жодного бажання останні майже 2 місяці щось тут написати не появилось. Чому? Хтось знає? Я не знаю...  

За що платимо гроші

Про продукти і все інше що ми споживаємо. Знайомі гасла: "Кока-кола шкідлива!", "МакДональдз теж!", "Замінник м'яса у ковбасі!", "Сік з порошку" і так далі, і тому подібне. Гасла знайомі, проте товари далі стоять на полицях... Не треба бути економістом щоб зрозуміти чому - попит породжує пропозицію. Я, ти, він, вона, вони і ви всі решта - винуватці всього.

Побільше б таких освідчених людей як Shrajk! (це він мене недихнув писати цей пост своїми останніми записами на блозі, тому просто зобов'язаний про нього тут згадати). Так ок, це все розумію я, розуміє він, розуміє ще якась частина людей, яка, як і всі інші частіше каже "Ну і шо? Нічого не їсти?"...

Їсти! Але... Взагалі, було б цікаво зробити дослідження "Яка частина людей перебирає що є добро, а що зло...". Припускаю, результати були б невтішні. А поки просто пройдемося рядами споживацьких лавок.

Мене просто вбиває коли жіночки тягнуться на полиці в супермаркеті за Активією, бо вона "за 14 днів" (це вже як бренд) зробить з них худу сосику, а разом з тим вони будуть у відмінній формі, бо шлунок не казатиме "Бр-рррр!". Хоча навіть американці визнали абсолютну безпідставність говорити про видумані бактерії з крутими назвами які нічого доброго не приносять та подекуди забанили Активію та схожу продукцію Данону і не тільки (а згадайте оце "У---ууу, Гамноу!" вкінці кожної реклами)..

А хімія.. Шампуні, гелі, ополіскувачі, прополіскувачі, зволожувачі, осушувачі, маски, креми, освіжувачі, пасти, порошки, кондиціонери (цікаво який маркетолог придумав юзати це слово називаючи трошки змодифікований шампунь) і т.д. і т.п. і все це краще кращого від того що було вчора: з кращою ніж вчора формулою, в зручнішій ніж вчора упаковці, з інтелектом, якого вчора не було - воно само шукає плями! тощо... А якщо вже й найкраще - то, о! у нас новий запах! "Тепер ваш улюблений шампунь тхне вашими улюбленими клюквою, молоком і бруньками"... Вам цього мало? Тепер вони зробили пральні порошки рідкими (розбавили чимось) і ще багато чого.. Про кількість крильць я взагалі мовчу. А вся фармацевтика - "дурдом" сьогодні, ваші хвороби та смерть завтра. Що цікаво, що половину з вищеперерахованого ми лиємо літрами в себе чи на себе навіть не задумуючись яку шкоду воно рано чи пізно може нам принести... Для прикладу, тести показали, що Хед Енд Шолдерс є причиною появи лупи вже через 24-48 годин після його застосування (тепер ясно нащо їм оте "Для щоденного застосування")..
Таких прикладів сотні!

Маркетологи роблять свою справу і, маю сказати, вони роблять її дуже непогано. Але хто слідкуватиме за якістю, побічними ефектами та всім решта?.. Думаю, в першу чергу це робота наша, споживачів. Держава, як виявилось, з цим не справляється.

Мені намагаються всунути все підряд у мій споживацький кошик,.. З іншого боку, тільки я несу персональну відповідальність за все що у ньому лежить.

Панове, а ви?

P.S.: ConsumerInfo - результати незалежного тестування продуктів харчування і не тільки, рекомендую до перегляду.