Славське і Буковель.
Вчора на День Св. Миколая я отримав свій подарунок... Вже до Нового Року тато закриє підрозділ по продажу комп'ютерної техніки свого бізнесу... 
Ми мовчимо... це наша найбільша біда.
Де мітинги? Де протести? Де шум і крики? Мовчіть, мовчіть.. Але прийде час і все відчуєте і на своїй шкірі...
Промо-ролик мого рідного міста. Може і задум хороший, але моя оцінка: так собі
Друга економіка світу відчула кризу! Спад у третьому кварталі 0,1% в порівнянні з ростом 0,9% у другому кварталі. Це в них вперше з 2001-го.Таку рекламу України крутять на CNN. Правда реклами тієї ж Польщі в разів 5 більше.
так не правильно! скоро день закінчиться, а толк? пів дня провтикаю в монітор, іншу половину в екран телевізора, в газети і журнали... може ще прогуляюся десь... все, йду в тренажерку.. хоч чимось корисним займусь.
знайшов відповідь на своє попереднє питання... я перестав писати по кількох причинах. Головна з них - намагався бути серйознішим, але думки за цим не встигали. Отже хотілось "сочінять" щось впливове, але... сторінка залишалась пустою.
все, я повертаюсь до себе. я вже пішов зі своєї "серйозної" роботи, отже це зробити мені легше. не буду далі прикидатись. буду собою... не хочу дорослішати.
що це означає для вас? якщо тепер мої пости (несерйозні і ні про що, хоча не факт що раніше було по-іншому) вам не подобатимуться - вимітайтесь звідси! Якщо ні - залишайтесь зі мною, друзі...
дякую, на сьогодні все
щось не так. .. пройшло багато часу, відбулось чимало подій, є думки якими міг поділитись, вони могли бути цікавими для когось. Але жодного бажання останні майже 2 місяці щось тут написати не появилось. Чому? Хтось знає? Я не знаю...
Блукаючи коридорами ратуші Львова надибав гарну картину. Частину з неї подаю нижче. Це проекти під інвестиції. Чому саме ця частинка? Бо то мій улюблений район, а по вулиці Липинського я проїжджаю щодня (у ті дні, коли я у Львові) і мені не байдуже як вона виглядає. Готуйте гроші, панове, та вкладайте! деталі у стінах Ратуші.
P.S.: 1-3 жовтня у Львові пройде інвестиційний форум
P.P.S: 8 серпня о 14:00 офіційне відкриття АкваПарку
Провівши чергові вихідні у Львові (і знову не без проведення екскурсій для любих киян), хотів би трошки написати про свої враження. Маю бажання порівняти Львів яким я його бачив 3 роки назад і той, який маємо з вами сьогодні. Це не легко, особливо враховуючи що бував у Львові частенько і картинка змінювалась поступово.
Не розписуючи деталі (взагалі останнім часом мене перестало тягнути на писанину довгих постів, ну не хочу я та й усе, хоча не знаю як вийде в результаті), хотів би сказати що Львів вже не схожий на той який був колись. Він інший. Трошки перебільшу та й скажу що я взагалі не впізнаю його!
І тому всьому причина в дві складові.
По-перше, дуже змінився його вигляд (в кращу сторону): поновлені будинки, площі, дороги (Площа Ринок взагалі набула нового вигляду та змісту), відреставровані храми, відкрились нові музеї та виставки, повідкривалась маса дуже приємних барів та кафешок, гіди заговорили більшою кількістю мов і багато чого іншого дуже важливого для розвитку туризму.
По-друге, люди. Вони інші. Молодь інша. "Вільні, впевнені та прекрасні!" ((с) МТВ Україна). Це зовсім інша нація молодих яскравих особистостей готових думати і любити...
А розвиток міста та його туристична привабливість підтверджується появою не лише поляк на вулицях міста, але й представників інших європейських та азійських країн та держав американського (Пн.) континенту.
Плюс мене дуже тішить перелік амбітних планів розвитку міста (аквапарк, стадіон, аеропорт, дороги і так далі), хоч то поки тільки перелік і хто зна що з ним буде, але я знаю що все буде дуже-дуже класно!
P.S.: до цього посту мене надихнув пост "Міський голова звітує про роботу своєї банди..." by SHRAJK
Як і обіцяв собі раніше... Шарм Ель Шейх! Сонце, море, пляж, рибки і корали! Маса задоволення! Крім природи, зустрів там масу німців, поляків, а найбільше британців... Ще трошки росіян і дуже мало українців. І не без арабів.
В Єгипті вперше, все сподобалось. Дуже непогано дбають про туристів.
Мій готель (фото з мобілки і до того ж вночі):.jpg)
Зрозумів дещо. Виявляється я не люблю Днів Народжень, які вони є сьогодні.
Не люблю коли в офісі всі збираються і вдають що дуже щиро вітають та бажають всього-всього,.. бо реально 95% людей просто приходять щоб пожрати і випити, ну і за компанію вдати що іменинник їм не байдужий.
І взагалі, тепер коли всі месенджери та соціальні мережі нагадують про 3-5 разів в день про дні народження твоїх "мережевих" друзів, а ти просто по черзі до кожного дзвониш та вітаєш,.. воно вже якось нудно і дуже не цікаво.
І навіть сама суть "головне увага" в таких розкладах взагалі знищує свій зміст.
цифрове "общество" скоро дограється...
P.S.: ще мені дуже хочеться післязавтра поїхати в Єгипет, тому я спробую купити завтра путівку... побажаю успіху сам собі.
Хочу сказати...
і скажу!
СЬОГОДНІ ПРОСТО КЛАСНИЙ ДЕНЬ! Стільки всього відбулося! Таке мене змінює, а це класно!
Щойно з концерту сера Пола.
Концерт вишуканий, Пол - майстер! У нього прекрасна команда (особливо барабанщик - він чудо!), організація (сцена, звук, світло, ефекти) теж на вищому рівні...
Дощ... та який там дощ! Ну змок я раз, ну може два, може навіть дуже змок,.. може навіть трошки простудився,.. але ж на виступ пішов!, бо пообіцяв собі що піду ще місяць тому, не можу просто так пропустити унікальну в житті нагоду...
Про виступ легендарного бітла останнім часом нашуміли вже так, що було враження "якщо ти не в курсі - ти дурак". Добре що бізнесмени витрачають гроші не тільки на власні потреби... гарно.
Але Київ таке місто, де завжди щось зіпсує тобі настрій, цього разу - мусор, ой вибачте, міліція. Не суттєва різниця, їхня поведінка та ставлення до людей просто жахлива, хотілось зібрати пішачків в один великий целофановий мішок та винести десь подалі, щоб.. так буде краще.
Концертний захід проходив під назвою "Час бути разом". Відчуваєте? Віддає теплом, добром, єднанням... Та їм про це не сказали, вони цього не знали,.. шкода
Дуже хочу зробити щось величезне... Щось серйозне та потрібне людям... Набридло бути частинкою систем та підпорядковуватись цінностям, які створили інші. Хочу зробити свою систему, яка б змінила мене і людей навколо!
Щойно купив через Інтернет авіаквиток за 48грн зі Львова до Києва на потрібну мені дату. 48 гривень - це дешевше, ніж на плацкарту у поїзді! В Україні є бюджетні авіалінії, вау!.jpg)
1. Захистив курсову, прекрасний результат.
2. Потроху почав вилазити зі стану "нічого не хочу, тільки відпочивати".
3. Більше захотів відпочити, але ціленапрямлено, наприклад, в Єгипті чи ще десь.
4. Хочу все більше поїхати знову кудись за межі України на якийсь час, погуляти/пожити там.
5. Дальше перебуваю в дилемі чи Кар'єра, чи Освіта, чи може Бізнес.
6. Починаю ненавидіти українську владу, бо кожного дня бачу більше її мінусів.
7. Спробувавши відвідати кілька пар в Могилянці зрозумів що то все марна трата часу.
8. Завалив внутрішній екзамен з Правил дорожнього руху (теорія).
9. Втішився, що з 07.07. можна буде літаком літати додому до Львова за ціною від 48грн за квиток.
10. Відновив походи в тренажерний, найняв тренера, тепер результат кращий.
11. Забив дати в календарі для походу на Говерлу.
12. Вперше пограв в пейнтбол - прикольна забавка!
зміни є і це добре
Останнім часом мені нічого-нічого-нічого і ще раз нічого не хочеться робити... Поспати, полежати, подивитись телевізор, почитати новини в Інтернеті (тільки ненапряжні), поїсти, погуляти, потратити трохи грошей і ... наша пісня гарна - починай спочатку. Ось такий ліниво-сонний період напав на мене. До речі, в дуже небажаний час, якраз коли за 3 дні я маю захищати курсову, а вона зовсім не готова до цього.
Але появився в тому всьому деякий позитив: до мене приходять більш зважені та більш продумані ідеї, замислююсь над тим, над чим раніше не думав і ще трохи спостерігаю на горизонті філософії... Інакше кажучи, все те, на що раніше часу просто не було.
Щоб це все мало означати?
Сам мав нагоду в цьому пересвідчитись. Пан Вакарчук мав честь летіти зі мною зі Львова в Київ, чи то може навпаки.. щодо честі. :)
Маршрут: Сімферополь - Научне - Севастополь. А тепер деталі:
Сімферополь. Приїхали (Я, Костя та Діма) сюди з ключовою метою, а саме попасти на наукову економічну конференцію. Хоча, як потім виявилось, конференція не по економіці, а по менеджменту. Ця новина мене дуже здивувала. Пів дня провівши у Сімферополі зрозумів що то сірувате і не дуже веселе місто. Принаймні воно склало на мене саме таке враження...
Научне. Це маленьке поселення, яке існує за рахунок наукової астрономічної обсерваторії на якій знаходяться велетенські телескопи, серед яких і найбільший у Європі телескоп - гордість станції і країни. Була нагода позаглядати в один з них, поменший, але картинка дуже гарна, бачив поверхню місяця зблизька та Сатурн зі своїми кільцями - краса!
Поза тим в тому ж поселенні проходила і менеджментська конференція, але, думаю, вона не сильно заслуговує на опис тут, очікування виправдались не сильно.
Севастополь. Від цього міста я взагалі під враженням! Настільки сучасне, європейське та просто дуже красиве місто! Люди тут - одне задоволення, добрі та щирі! Все в місті ремонтують, чистять - готуються до святкування 225-річчя! А дельфінарій з морськими котиками та дельфінами - це... ах, я почував себе там дитиною, так класно! А ще там дуже тепло, можна ніжитись під сонцем!
Природа в цей час в Криму просто супер!
І взагалі, дуже гарно змінити звичні картинки буденності на деякий час, рекомендую!
Історія цього посту зовсім не така як історія більшості інших. Пишу його тільки тому, що сам пережив один цікавий випадок, який наштовхнув мене до деяких роздумів та висновків.
В цей момент я вдягнутий у темно-синю футболку від ESPRIT, бренду який народився в Сан-Франциско ще у 1968-у і який вже на початку 90-х заполонив більше 40-а країн світу. Приємна на дотик, зручна і дуже непогана на вигляд, ця футболка припала мені в очі в одноіменному «фірмовому» магазині одного з київських великих торгових центрів. Вона, за збігом обставин і є головним героєм цього посту.
Ціна цієї футболки 359,99грн (з ПДВ). Коли приніс обновку додому, акуратно розглянув ярличок і помітив, що українська наліпка з ціною закриває частинку оригінального ярлика виробника. Акуратно відірвав нашу ліпу і... ні, я не здивувався. Щось схоже я і очікував побачити. US $ - 39,95. Слідом за американським доларом надруковані були і відповідники у доларі канадському, євро, норвезькій, датській та швецькій кронах і так далі... По всюду ціна не відрізнялась, лише переведена за середнім курсом на потрібну валюту.
Питання: якщо ціна у світі 200грн., то чому мені запропонували це й ж продукт за 360?
Що ми маємо? Не важко підрахувати що українці зробили «доданої вартості» не мало, не багато – 160 гривень, тобто 80%. І то при тому що ця націнка зроблена від американсько-європейської роздрібної ціни. Якщо ж продукт був куплений на складі у дистрибютора, то платили за нього значно менше, а разом з тим відповідно розмір націнки зріс з 80% до 100%, 120%, 140% чи може навіть і більше.
Цей випадок про українську ціну футболки від ESPRIT є типовим та звичним випадком якщо не всіх, то більшості бутіків європейського чи американського одягу в Україні.
Історія та причина такого ціноутворення мені не відома. Можу лише здогадуватись: ці бутіки взагалі не представлені офіційним представником бренду в Україні. Мабуть, таких офіційних представників взагалі в нашій державі нема, адже в більшості випадків на українських ярликах написані назви компаній-імпортерів зовсім не співзвучні до назви брендів, а офіційний сайт виробника ці точки називає просто «партнерські магазини».
Висновок: українець, представник однієї з найбідніших країн Європи, якщо і не найбіднішої, просто не має можливості купити якісного брендованого одягу за суму, яку платить за такий же виріб представник значно багатшої країни американського чи європейського континентів. Більше того, купуючи товар з такою ціною українець робить біднішим не тільки себе, але і свою країну. І не дивуйтесь якщо інфляція виросте до 40%, самі в тому винні! І я в тому числі, адже хоч і першою в мене була думка повернути придбану футболку продавцю, все ж таки цього не зробив. Добрих замінників нема.
Презентую нове дитя в Інтернеті:
Веб-блог Збережемо майбутнє зараз!
Ццитайте і ддивіться!
Тепер я щасливий власник Walkie-Talkie . Це найкращі 2 Way Radio зі свого роду і зовсім недешеві... Спеціально поспішив, бо хотів вже завтра їх випробувати катаючись на лижах в горах.
Так сталось що купив квитки сьогодні до Львова і назад. Квитки обирав з розрахунку, що у Львові пересяду на інших поїзд (рейковий автобус), який мав би довести майже до самого Буковеля. Там приїднався б до решти команди. На пересадку у Львові 7 хвилин. Принаймні я так думав. Потім я дізнався що пересадка насправді на 2 хв раніше того часу коли мій поїзд тільки прибуває до Львова. В результаті зрозумів що нікуди я не встигну. Але пізно, квитки купив, гроші на них теж потратив... але діло не в грошах, справа в тому що ці вихідні тепер просиджу в Києві, змісту їхати нікуди нема...
тепер сиджу, тестаю свої рації, настроююсь на хвилі таксистів та інших служб, так забавно... завтра випробую на відстань
Майже четверта година ночі, я ще не сплю і дуже хочеться щось тут написати...
Чітко зазначаю те що мене найбільше комарить і кардинально псує мені настрій:
1. Натовп і шум в метро.
2. Люди які думають що я себе надто сильно люблю (народ, ви тупите!).
3. Сирена на катку в Більшовику вкінці сеансу.
4. Люди які типу хороші, а одного дня таким гамном виявляються, що вбити хочеться!
5. Дама на видачі харчів в могилянській столовці.
6. Вокзал, його сморід та бомжі, які там живуть, особливо ввечері та вночі.
7. Аеропорт Бориспіль і його митний контроль.
8. Стан покриття на другому плацу.
9. Кіт, коли він вночі лізе до мене в кімнату, або ще гірше - срає в коридорі.
10.Російські фільми, які спершу заполонили українське телебачення, а тепер ще й всі кінотеатри, нема що дивитись.
11.Вай-фай у Пузатій який глючить чи взагалі не працює.
12.Спам.
13.Дівчата які палять.
14.Зграї чорних тінейджерів, які збираються щоб випити пива і полякати прохожих своєю присутністю.
15.Охоронці різних відомств, які живуть заради збору грошей за парковку машин навколо себе.
16.Оператори київських таксі, які хамлять і кричать, а потім кажуть "нет машини" і кидають трубку.
17.Люди, які не хочуть змін, бо "їх і так влаштовує".
18.Українське пиво, особливо міжнародні бренди, які розливають в Україні.
19.Мужики в тренажерці, які піднімаючи штангу кричать так ніби народжують.
далі буде...
P.S.: блін, залишились речі, які написати назагал не можу... а як хочеться
Рекомендую, спробуйте! Вкінці, коли рис вже готовий, заливаємо медом (столова ложка на порцію), і поливаємо невеликою кількістю гранатового соку, потім все мішаємо. Тільки рис має бути пропареним, звичайний думаю не піде. Смачного!
Черговий виїзний корпоратив,. Карпати, Умань., а цього разу Вінниця. Дуже гарно що є нагода з людьми з якими працюєш кожного дня потусуватись в прикольних точках України. Вінниця приємне місто, там приємні люди і чисте повітря, там шуму мало, там щастя багато. Підсумую: там краще, ніж у столиці.
Нагода побувати у парку та музеї Пирогова стала ще одним великим відкриттям: раніше я не знав нічого про таку знамениту людину, яка дуже-дуже багато зробила для всього світу вклавши всього себе у свою професійну справу. Ах, люблю ж я Україну!
Нещодавно вийшов на дивну тему, про яку раніше чомусь навіть не думав. Все почалось з того, що мені підказали про можливість використання соціальних мереж типу ВКонтакті різними спецслужбами Росії (наприклад, ФСБ) і начебто вони їх фінансують та й логічне пояснення тому є: інформацію, яку люди вільно викладають про себе зручно використовувати, а фінансують, бо явно що без реклами проекти такого типу, які потребують тисячі доларів на технічну підтримку щомісяця не виживуть...
Порившись трошки глибше в UA-неті знайшов статтю в якій пишуть, що вже і українські структури використовують такі мережі, а саме історія про пошуки боржника, який не повертав кредит банку (читати тут). Джерело та правдивість статті можна ставити під сумнів, але ж випадок описаний у ній цілком реальний.. Важко подумати скільки ще людей та організацій та в яких цілях можуть використовувати електронні соціальні мережі...
Зранку повернувся з Харкова. Враження... Так собі, важко визначитись, загалом я не робив жодних очікувань, тому не мав можливість перевершити чи навпаки недоотримати їх. Місто містом, люди, машини, метро, площа, парки, дороги і т.д. Не дуже вразив центр міста, адже нема якогось єдиного архітектурного ансамблю, також не дуже розумію чому ввечері більшість не дуже центральних вулиць просто темні...
Але, звичайно, найголовніше це люди! Дехто попереджав, що харківчани не дуже привітні, багато аферистів і так далі. Однак моє враження від тих людей, яких бачив та з якими спілкувався абсолютно протилежне, вони добрі, привітні, щирі, веселі, щасливі і може навіть трошки більше. Може то вибірка була така, а може воно так і зажди є...
Однак, безумно, найприкольнішим було святкування ДН Юлі, було дуже весело та гарно! Словами не передати! Юля, дякую!, це був один з найприкольніших днів в житті, чесно!!!
Такий промо-ролик України можна було побачити цієї зими на Euronews та National Geographic (NGC). Гарний початок для зміни стереотипної картинки про України у Європі та всьому світу! От тільки питання наявності того снігу, який хотіли б побачити "закохані у сніг"...
і український варіант:
Cieyu vidomoyu frazoyu H.C.Andersena hotiv by rozpochaty rozpovid pro sviy vizyt do Copenhagena, de ya vlasne zaraz i e. Ale zh ni, chohos bude ne vystachaty... OSLO! Zhyv maizhe tyzhden, mayu masu choho rozpovisty! Otzhe spershu opyshu perebuvannya v Oslo, a vzhe potim pro Copenhagen. Ta troshky piznishe, bo zhadav sho mau she desho vstyhnuty pered zavtrashnim vidl'otom.
Fotozvit z Riga, Stockholm ta Oslo
Pryvit vsim!!
V mene vse OK. Zaraz pyshu z hotel u Stockholmi, kudy 3 hodyny tomu poselyvsya. Vchora buv u Riga, misto ne vrazylo, takyi sobi malesenkyi Lviv, tilky bilsh suchasne ta bilsh cyvilizovane. Masa lyudei shprehae rosiyskoyu, ale bilshist na latyshi. Harnyh misc na sho mozhna podyvytys duzhe malo.. Zhytlo bulo chudove, z kyeva tezh doletiv harno, bez zatrymok. Lyudy u Riga z vyhlyadu ne pryvitni, vyhlyadayut' duzhe strashno (ne vsi, ale bahato), ta vzahali yaksho zavesty besidu, to dosyt' normal'ni.
V Stokholm pryletiv tezh vchasno, bez zatrymok (hocha mene vsi poperedzhaly sho v AirBaltic zavzhdy zatrymky). Airport vrazyv svoimy rozmiramy... Duzhe velykyi. Ale bilshe vrazyly ciny, vony tut she bilshi nizh aeroport. ) Airport Express yakyi pryviz nas z aeroporta v centr mista koshtue 100 hrn v odyn kinec'. To edynyi shvydkyi sposib podolaty vidstan z aeroporta Arlanda v Centr Stockholmu (50km). Do rechi, duzhe shvydko! Stala shvydkist' ciei duzhe modnoi elektrychky 205km/hodynu!. Pry tomu absolyutno bezshumnyi!
Kvytky za metro ta inshyi transport u Stockholm dlya mene obijshlysya po 25hrn za shtuku (bo kupyv pachku 8 shtuk, tak deshevshe), i ce tak deshevo tomu sho meni she nema 20 rokiv, inshi platyly des' po 35. Hlib u supermarketi koshtue v seredn'omu po 20 hrn za kg (ne doroho, v Shtatah dorozhche). Myasni vyroby (shynka ta kovbasy) po 120-150 hrn za kg.
Lyudy tut duzhe pryvitni i zavzhdy posmihayutsya! Zavtra zranku pochnu svoi pohody po mistu. Hotel nash maizhe v samomu centri na yakomus ostrovi, tut cilyi zhylyi rajon na ostrovi, yakyi zednanyi metro i inshymy vydamy transportu.
Dali bude..
P.S.: Vzhe znayu sho z Kopena polechu v Krakiw, a potim avtobusom do Lvova
P.P.S: Po pryizdi v Ukraine perepyshu ci mesedzhi kyrylyceyu (mozhe)
Віза на руках, квитки є: Київ - Рига - Стокгольм - Осло - Копенгаген... на цьому я і завис, далі бажано було б попасти у Львів, тобто рухатись треба через Краків, а з іншої сторони можна напряму в Київ (майже напряму, одна коротко пересадка). У Львів бажано, але не обов'язково ("бажано" значно переважає над "не обов'язково")...
Акадамію покидаю без проблем, а от з роботою трошки складніше, не знаю чи так легко вирвати ще 3 дні, які потрібні для відвідин Львова.
Святкові дні позаду, настрій ще довго буде попереду. Катався в Буковелі на лижах, там і прийшов він, крисовий 2008-ий. А потім Різдво. Гарно все було!
Публікації
Усі коментарі
.jpg){kind=link}