неділя, 30 вересня 2007 р.

Голос №1

Сьогодні вперше в житті взяв участь у виборах. Найцікавіше те, що на всіх попередніх точно знав за кого та не мав можливості висловитись легально. А тепер така можливість є, а от за кого... важко обрати. В будь-якомі разі думаю що зробив правильний вибір.

четвер, 27 вересня 2007 р.

День 26 вересня

26 вересня - цей день буду пам'ятати якщо не завжди, то принаймні дуже довго. І так, день почався з того, що цілою бригадою я та мої колеги по роботі завалили в офіс до чоловіка на ім'я Олексій з великої міжнародної компанії, корені в якій Швейцарські. Там нам цей джентильмен показував всі викрутаси які вміє їх Лотус... і велике за це йому Дякую, бо тепер я розумію що наш Лотус вміє не менше, треба тільки навчитись це використовувати.
Потім наш фіндиректор запропонувала мені очолити напрямок впровадження CRM та інших прибамбас у наш Лотус і я навіть не думаючи одразу ж погодився (це все було за обідом в могилянській столовці). Тепер від мене чекають реального плану впровадження...
Далі довго зв'язувався зі всіма хто претендував попасти на сьогоднішній халявний майстер-клас, прийшлось масі людей відмовляти в участі, що не дуже є приємно...
Ну а далі Він... такий несхожий на своїх попередників... такий цікавий і непередбачуваний... Майстер-клас! І знову TOC, і знову виробництво, але цього разу 2 суттєві різниці: по-перше, формат проведення (ділова гра) вимагав не простого відсиджування учасників, а реальної дії, і по-друге, аудиторія дуже-дуже вибрана - лише ті люди, кого це стосується, нікого лишнього.. Явка була 105%, а це дуже класно... Тепер маю всіх продзвонити і запитати які в них плани щодо впровадження TOC всебе...
А опівночі я завершив штампувати адресбуки на школу фінансів "для чайників", яка буде завтра...
Ось такий день.. а разом з тим я пропустив англійську та лекцію в Академії (за останнє не шкодую, а от англійська - святе діло...), і ще в мене цілий день враження що завтра я буду з гарячкою валятись вліжку вдома... все, день закінчився 53хв. тому
p.s.: думаю варто на роботі обзавестись новою плоскою клавіатурою (як у ноуті) - вона значно зручніша

вівторок, 11 вересня 2007 р.

Відгук Клієнта

Сьогодні в час пік спілкування з відвідувачами виставки на якій провів весь свій день, я все ж таки наважився покинути своїх колег і піти пообідати.
Пройшовши два квартали по В.Житомирській натрапив на, як здалось на перший погляд, підвальний бар з назвою Мандрівник... Зайшов, атмосфер загалом здалась нормальною, одразу ж підійшла панянка і привітавшись вказала мені на потребу сісти за стіл подавши при цьому меню.
Одразу ж перегорнув на бізнес-ланчі і почав обирати найбільш смачний для себе. Вибрав - номер 4. Офіціантка каже: "Маємо на перше борщ, або суп з гречкою, що бажаєте?", Кажу що хочу борщ і, після її двох перепитувань я ще стільки ж разів підтвердив вибір: "Борщ!". Після того запитав "Чи приймаєте Ви картку?", кажуть що ТАК! Вау! Взагалі супер!
Був настільки голодний що абсолютно не придивившись в тарілку і не зрозумівши смаку, зрозумів після восьмої чи то десятої ложки що замість борща їм все ж таки суп з гречкою...
З'їв я то все - "борщ" і все решта та й маю бажання розрахуватись. (до речі що дуже дивно, бо після звички до ПХ можу просто встати і піти...)
Даю картку,.. Хвилину намагалась зробити весь процес сама барменша, потім покликала якогось серйозного дядька (думаю, директор) і він ще 3 хвилини продовжував намагання... Потім він ще два рази дзвонив до консультанта в банк і ще трохи возився....
Не пройшло й 10 хв, як вони все ж таки змогли зробити транзакцію! Ура!..
А потім пані барменша втикаючи в дисплей терміналу крикнула на весь зал: "Какой ещо ПИН!!????"... як виявилось це, звичайно, був мій той самий код який я мав вводити...
"Ну нарешті", - подумав я... так і сталось, ще секунд 30 і, подякувавши за "смачний борщ", пішов...
отакий прикольний обід мав сьогодні.

субота, 8 вересня 2007 р.

Цілі Могилянців

Завжди уявляв що більшість моїх однокурсників в Могилі вчаться саме тут бо мають дуже високі цілі, надвеликі амбіції та знають чому вчаться саме на фінансах, а не, скажімо, на праві.... думав, це їх покликання, хоча б більшості!
I was shocked, коли пан Храбан (викладач Entrepreneurial Economics) попросив кожного два слова сказати чого ти сюда прийшов і чим хочеш займатись в майбутньому?
"бо престижно..", "бо так мама/тато хотіли..", "бо близько від дому.." - це того вони всі сюда прийшли!! Сумно...

понеділок, 3 вересня 2007 р.

Орієнтування

Дуже гарно провів суботу! Бігав по лісі шукаючи прапорці з частинками тексту. Зі мною в команді це робило ще дві людини, а команд всього здається було 7. Хоч все тривало дуже мало часу, залишилась маса приємних спогадів... Вау! треба закинути фотки, але перед тим купити новий ноут, цей вже не взмозі