Ну що ж, я повернувся! Повернувся ще вчора, але так хотілось спати, що весь день я це й робив + ще ніч,.. тому пишу про все тільки сьогодні. І так, для початку, чому я хотів спати: все дуже просто. Добродії турки затримали зворотній рейс в Україну на майже 10 год, бо аеропорт зараз дуже завантажений. Інші ж кажуть що затримка була спричинена тим, що порожнього літака нашої авіакомпанії в Анталії просто не виявилось ("технічні проблеми"), тому чекали поки його приженуть з України. Рідкісне пояснення:). Отже, мав летіти ввечері, а летів вночі вже під ранок. Перед тим явно весь день провів в холі готелю чекаючи на трансфер... Решта часу - в аеропорті. Ось так і вийшло що більше доби очі не закривались. Ми не єдині хто постраждав, в середньому майже всі чартерні рейси затримували на 4-8год.
Що ж стосується відпочинку, то тут майже все ОК. Сонце, море і пляж, як і обіцяли, були. А от готель і його сервіси - це окрема тема. Здається, задоволених відвідувачів вже після перших 2-3год після знайомством з готелем просто не було. Не хочу навіть про все згадувати. Написав скаргу на 2 сторінки в місцевий офіс компанії яка приймала (Idletale travel), але не думаю що воно щось дасть. Хоча представник пообіцяв задовільнити частину вимог та я йому не вір'ю. В готелі жили в основному українці, росіяни і ще трохи було німців. Дивує, але останніх все влаштовувало, від них скарг і шуму майже не було. Під кінець почали заселятись ще і місцеві турки, які теж на все закривали очі...
Жив я в місті Аланья, яке славиться не тільке як одне з найкрасивіших туристичних точок турецької рів'єри, але і як територія з величезними банановими плантаціями і виробництвом вина, в тому числі фруктового, в тому числі навіть гранатового. Місто розташоване вздовж між узбережжям і горами, тому воно вузеньке, але дуже довге. Людей, якщо не помиляюсь, тут живе ~250тис., а в сезон з туристами - близько 1млн.
Туреччина. Я в цій країні вперше і був дуже приємно здивований. По-перше, бажанням сподобатись туристам (окрім нашого готелю:) ) та бажанням бути європейською країною. До речі, склалось враження що блідолиці люди тут вищі за статусом і посадою, ніж негроподібні. По-друге, що є найцікавіше, здивували місцеві продавці. Це справжні професіонали.. Мене попереджали що торгуватись потрібно, але щоб настільки не сподівався.. Якось купував всяку сувенірну фігню. Ціна була більше ніж 90 лір, сторгував до 20... І так в них все... Шкода людей, які сторгувавши 5% тішаться і вже купують.
Про Україну місцеві знають в більшості лише через нашого славного Андрія... "Oh! Ukraine! Shevchenko!" і вже 30% знижки гарантовано!
не все встиг описати, але маю бігти на потяг до рідного Львова... там і допишу решту,.. якщо матиму бажання.
Публікації
