вівторок, 11 вересня 2007 р.

Відгук Клієнта

Сьогодні в час пік спілкування з відвідувачами виставки на якій провів весь свій день, я все ж таки наважився покинути своїх колег і піти пообідати.
Пройшовши два квартали по В.Житомирській натрапив на, як здалось на перший погляд, підвальний бар з назвою Мандрівник... Зайшов, атмосфер загалом здалась нормальною, одразу ж підійшла панянка і привітавшись вказала мені на потребу сісти за стіл подавши при цьому меню.
Одразу ж перегорнув на бізнес-ланчі і почав обирати найбільш смачний для себе. Вибрав - номер 4. Офіціантка каже: "Маємо на перше борщ, або суп з гречкою, що бажаєте?", Кажу що хочу борщ і, після її двох перепитувань я ще стільки ж разів підтвердив вибір: "Борщ!". Після того запитав "Чи приймаєте Ви картку?", кажуть що ТАК! Вау! Взагалі супер!
Був настільки голодний що абсолютно не придивившись в тарілку і не зрозумівши смаку, зрозумів після восьмої чи то десятої ложки що замість борща їм все ж таки суп з гречкою...
З'їв я то все - "борщ" і все решта та й маю бажання розрахуватись. (до речі що дуже дивно, бо після звички до ПХ можу просто встати і піти...)
Даю картку,.. Хвилину намагалась зробити весь процес сама барменша, потім покликала якогось серйозного дядька (думаю, директор) і він ще 3 хвилини продовжував намагання... Потім він ще два рази дзвонив до консультанта в банк і ще трохи возився....
Не пройшло й 10 хв, як вони все ж таки змогли зробити транзакцію! Ура!..
А потім пані барменша втикаючи в дисплей терміналу крикнула на весь зал: "Какой ещо ПИН!!????"... як виявилось це, звичайно, був мій той самий код який я мав вводити...
"Ну нарешті", - подумав я... так і сталось, ще секунд 30 і, подякувавши за "смачний борщ", пішов...
отакий прикольний обід мав сьогодні.

Немає коментарів: