Cieyu vidomoyu frazoyu H.C.Andersena hotiv by rozpochaty rozpovid pro sviy vizyt do Copenhagena, de ya vlasne zaraz i e. Ale zh ni, chohos bude ne vystachaty... OSLO! Zhyv maizhe tyzhden, mayu masu choho rozpovisty! Otzhe spershu opyshu perebuvannya v Oslo, a vzhe potim pro Copenhagen. Ta troshky piznishe, bo zhadav sho mau she desho vstyhnuty pered zavtrashnim vidl'otom.
Fotozvit z Riga, Stockholm ta Oslo
понеділок, 21 січня 2008 р.
Copenhagen, ya pryihav!
понеділок, 14 січня 2008 р.
Vitannya iz Stockholm!
Pryvit vsim!!
V mene vse OK. Zaraz pyshu z hotel u Stockholmi, kudy 3 hodyny tomu poselyvsya. Vchora buv u Riga, misto ne vrazylo, takyi sobi malesenkyi Lviv, tilky bilsh suchasne ta bilsh cyvilizovane. Masa lyudei shprehae rosiyskoyu, ale bilshist na latyshi. Harnyh misc na sho mozhna podyvytys duzhe malo.. Zhytlo bulo chudove, z kyeva tezh doletiv harno, bez zatrymok. Lyudy u Riga z vyhlyadu ne pryvitni, vyhlyadayut' duzhe strashno (ne vsi, ale bahato), ta vzahali yaksho zavesty besidu, to dosyt' normal'ni.
V Stokholm pryletiv tezh vchasno, bez zatrymok (hocha mene vsi poperedzhaly sho v AirBaltic zavzhdy zatrymky). Airport vrazyv svoimy rozmiramy... Duzhe velykyi. Ale bilshe vrazyly ciny, vony tut she bilshi nizh aeroport. ) Airport Express yakyi pryviz nas z aeroporta v centr mista koshtue 100 hrn v odyn kinec'. To edynyi shvydkyi sposib podolaty vidstan z aeroporta Arlanda v Centr Stockholmu (50km). Do rechi, duzhe shvydko! Stala shvydkist' ciei duzhe modnoi elektrychky 205km/hodynu!. Pry tomu absolyutno bezshumnyi!
Kvytky za metro ta inshyi transport u Stockholm dlya mene obijshlysya po 25hrn za shtuku (bo kupyv pachku 8 shtuk, tak deshevshe), i ce tak deshevo tomu sho meni she nema 20 rokiv, inshi platyly des' po 35. Hlib u supermarketi koshtue v seredn'omu po 20 hrn za kg (ne doroho, v Shtatah dorozhche). Myasni vyroby (shynka ta kovbasy) po 120-150 hrn za kg.
Lyudy tut duzhe pryvitni i zavzhdy posmihayutsya! Zavtra zranku pochnu svoi pohody po mistu. Hotel nash maizhe v samomu centri na yakomus ostrovi, tut cilyi zhylyi rajon na ostrovi, yakyi zednanyi metro i inshymy vydamy transportu.
Dali bude..
P.S.: Vzhe znayu sho z Kopena polechu v Krakiw, a potim avtobusom do Lvova
P.P.S: Po pryizdi v Ukraine perepyshu ci mesedzhi kyrylyceyu (mozhe)
середа, 9 січня 2008 р.
До вильоту 3 дні!
Віза на руках, квитки є: Київ - Рига - Стокгольм - Осло - Копенгаген... на цьому я і завис, далі бажано було б попасти у Львів, тобто рухатись треба через Краків, а з іншої сторони можна напряму в Київ (майже напряму, одна коротко пересадка). У Львів бажано, але не обов'язково ("бажано" значно переважає над "не обов'язково")...
Акадамію покидаю без проблем, а от з роботою трошки складніше, не знаю чи так легко вирвати ще 3 дні, які потрібні для відвідин Львова.
вівторок, 8 січня 2008 р.
Свята
Святкові дні позаду, настрій ще довго буде попереду. Катався в Буковелі на лижах, там і прийшов він, крисовий 2008-ий. А потім Різдво. Гарно все було!
неділя, 23 грудня 2007 р.
Збираюсь в подорож!
В даний момент часу найбільше чим я переймаюсь - це моя подорож у Норвегію, яка має відбутись в січні місяці. За планом маршрут такий:
Київ - Рига - Стокгольм - Осло - Копенгаген - Вільнюс - Київ
більш впевнений за першу половину (включно з Осло), а от маршрут повернення в Україну ще недокінця спланований. Квитки на літак поки не куплені взагалі, але як мінімум першу частину (знову ж таки, до Осло включно) мав би купити завтра.
Період подорожі: з 12 по ХХ січня 2008. Все залежить від того, скільки часу перебуватиму в Осло.
Запрошення отримав, документи на візу подав, отримати візу мав би в перший тиждень січня.
А поза тим, у період Нового Року думаю відвідати Буковель і круто там покататись на лижах!
четвер, 20 грудня 2007 р.
Фініш сесії!
Якби хто читав цей блог, а читачів виглядає не густо, можете мене привітати - я завершив уже 2,5 роки навчання в Академії! Сесія здана успішно! /польська мова не в рахунок/
Далі за планом мав би податись в гори, а потім... Європа, я до тебе!
вівторок, 18 грудня 2007 р.
субота, 8 грудня 2007 р.
А я оптиміст!
А я оптиміст! Щоб там не відбувалось навколо мене, в універі, на роботі чи в парламенті,.. всеодно я щиро вір'ю в те, що все це дуже-дуже гарно закінчиться. Треба просто знати що все буде гарно!
неділя, 11 листопада 2007 р.
Вперше. Вперше. Вперше
Cьогодні: Вперше в житті катався на ковзанах. Непогано, а?
Вперше в житті давав коментар для статті в журнал «Експерт».
Вперше в житті попав на виставу «Чорного Квадрату».
субота, 20 жовтня 2007 р.
Фільммейкерство
Маю велику мрію - зняти кіно. Мрія живе в мені вже дуже давно, але останнім часом вона стає все більшою та більшою. Думаю треба починати працювати і в цьому напрямку теж. Наразі маю кілька близьких друзів які мають можливість забезпечити всі технічні питання і готові допомагати в процесі. І це дуже тішить. Також є 2 основні ідеї сценарію які колеги оцінюють як "блискучі", але прописати їх поки не мав можливості.
вівторок, 16 жовтня 2007 р.
Модні вихідні. Частина 2. Польща і ДН
Маршрут був таким: Львів - Жешів - Краків - Львів. Найбільше часу провів у Кракові, був на соляних шахтах Велічка (вже вдруге), на Вавелі (теж вдруге) та ще на всяких класних точках.
Через страйк польських митників (хочуть "кращого соціального забезпечення") на кордоні провів майже цілу ніч, що і стало причиною того чому я не попав в понеділок ні на роботу, ні на навчання в Київ.
Разом з тим, точніше десь поміж тим всім, у мене було ДН. Отже, мені вже 19.
P.S.: а ще отримав в подарунок новий модний ноутбук і прикольний рюкзак для нього. Зараз, до речі, знайшовши якусь халявну вай-фай мережу, сиджу і пишу з цього ноута ці пости.
Модні вихідні. Частина 1. Переліт
Все почалось з п'ятниці. Дзвоню до тата, а той каже що їде через кілька годин в Польщу і, теоретично, я б міг покататись з ним, але практично нічого не вийде бо він у Львові, а я у Києві. Відстань надто велика щоб подолати її за 2-3год. Але... не знаю що ще мене так заводить як можливість вийхати хоч на якийсь короткий час кудись поза межі України (Рос і Біл не врахунок, туди дуже не пруся). Як тільки хто каже про таку можливість - все! готовий всіма можливими та неможливими шляхами її використати...
Тут все й почалось! Спершу я шаленими темпами погнав додому, по дорозі замовляючи таксі в Бориспіль та вияснюючи коли найближчий рейс у Львів.. Слабо пам'ятаю яка була послідовність дій, але менш ніж за 40хв я вже стояв під терміналом А в Борисполі маючи мету попасти в літак, який відправляється в 13:35 і то при тому що на годиннику була 12:35. В касі, на жаль, квитків вільних не виявилось... Рейс АероСвіту, знайшов їхнього представника і давай її мучити... "Я нічим не допоможу", "Квитків нема", "У Вас шансів попасти на цей рейс теж нема" бла-бла-бла... І так аж до 13:10... Все, реєстрація закрита вже цілих 5хв. Все!
Але... я вчергове пішов до неї і давай не відставати поки не посадить на літак.. Посадила! Подзвонила кудись, сказала щоб відкрили продаж на цей рейс, послала мене в касу, я його там купив, потім вона разом зі мною пішла на реєстрацію, сама мене зареєструвала і... через 10хв. я уже в літаку. І то при тому що я сидів в останньому ряді і біля мене було тільки 1 вільне місце.
Через годину я вже був у Львові!
неділя, 30 вересня 2007 р.
Голос №1
Сьогодні вперше в житті взяв участь у виборах. Найцікавіше те, що на всіх попередніх точно знав за кого та не мав можливості висловитись легально. А тепер така можливість є, а от за кого... важко обрати. В будь-якомі разі думаю що зробив правильний вибір.
четвер, 27 вересня 2007 р.
День 26 вересня
26 вересня - цей день буду пам'ятати якщо не завжди, то принаймні дуже довго. І так, день почався з того, що цілою бригадою я та мої колеги по роботі завалили в офіс до чоловіка на ім'я Олексій з великої міжнародної компанії, корені в якій Швейцарські. Там нам цей джентильмен показував всі викрутаси які вміє їх Лотус... і велике за це йому Дякую, бо тепер я розумію що наш Лотус вміє не менше, треба тільки навчитись це використовувати.
Потім наш фіндиректор запропонувала мені очолити напрямок впровадження CRM та інших прибамбас у наш Лотус і я навіть не думаючи одразу ж погодився (це все було за обідом в могилянській столовці). Тепер від мене чекають реального плану впровадження...
Далі довго зв'язувався зі всіма хто претендував попасти на сьогоднішній халявний майстер-клас, прийшлось масі людей відмовляти в участі, що не дуже є приємно...
Ну а далі Він... такий несхожий на своїх попередників... такий цікавий і непередбачуваний... Майстер-клас! І знову TOC, і знову виробництво, але цього разу 2 суттєві різниці: по-перше, формат проведення (ділова гра) вимагав не простого відсиджування учасників, а реальної дії, і по-друге, аудиторія дуже-дуже вибрана - лише ті люди, кого це стосується, нікого лишнього.. Явка була 105%, а це дуже класно... Тепер маю всіх продзвонити і запитати які в них плани щодо впровадження TOC всебе...
А опівночі я завершив штампувати адресбуки на школу фінансів "для чайників", яка буде завтра...
Ось такий день.. а разом з тим я пропустив англійську та лекцію в Академії (за останнє не шкодую, а от англійська - святе діло...), і ще в мене цілий день враження що завтра я буду з гарячкою валятись вліжку вдома... все, день закінчився 53хв. тому
p.s.: думаю варто на роботі обзавестись новою плоскою клавіатурою (як у ноуті) - вона значно зручніша
вівторок, 11 вересня 2007 р.
Відгук Клієнта
Сьогодні в час пік спілкування з відвідувачами виставки на якій провів весь свій день, я все ж таки наважився покинути своїх колег і піти пообідати.
Пройшовши два квартали по В.Житомирській натрапив на, як здалось на перший погляд, підвальний бар з назвою Мандрівник... Зайшов, атмосфер загалом здалась нормальною, одразу ж підійшла панянка і привітавшись вказала мені на потребу сісти за стіл подавши при цьому меню.
Одразу ж перегорнув на бізнес-ланчі і почав обирати найбільш смачний для себе. Вибрав - номер 4. Офіціантка каже: "Маємо на перше борщ, або суп з гречкою, що бажаєте?", Кажу що хочу борщ і, після її двох перепитувань я ще стільки ж разів підтвердив вибір: "Борщ!". Після того запитав "Чи приймаєте Ви картку?", кажуть що ТАК! Вау! Взагалі супер!
Був настільки голодний що абсолютно не придивившись в тарілку і не зрозумівши смаку, зрозумів після восьмої чи то десятої ложки що замість борща їм все ж таки суп з гречкою...
З'їв я то все - "борщ" і все решта та й маю бажання розрахуватись. (до речі що дуже дивно, бо після звички до ПХ можу просто встати і піти...)
Даю картку,.. Хвилину намагалась зробити весь процес сама барменша, потім покликала якогось серйозного дядька (думаю, директор) і він ще 3 хвилини продовжував намагання... Потім він ще два рази дзвонив до консультанта в банк і ще трохи возився....
Не пройшло й 10 хв, як вони все ж таки змогли зробити транзакцію! Ура!..
А потім пані барменша втикаючи в дисплей терміналу крикнула на весь зал: "Какой ещо ПИН!!????"... як виявилось це, звичайно, був мій той самий код який я мав вводити...
"Ну нарешті", - подумав я... так і сталось, ще секунд 30 і, подякувавши за "смачний борщ", пішов...
отакий прикольний обід мав сьогодні.
субота, 8 вересня 2007 р.
Цілі Могилянців
Завжди уявляв що більшість моїх однокурсників в Могилі вчаться саме тут бо мають дуже високі цілі, надвеликі амбіції та знають чому вчаться саме на фінансах, а не, скажімо, на праві.... думав, це їх покликання, хоча б більшості!
I was shocked, коли пан Храбан (викладач Entrepreneurial Economics) попросив кожного два слова сказати чого ти сюда прийшов і чим хочеш займатись в майбутньому?
"бо престижно..", "бо так мама/тато хотіли..", "бо близько від дому.." - це того вони всі сюда прийшли!! Сумно...
понеділок, 3 вересня 2007 р.
Орієнтування
Дуже гарно провів суботу! Бігав по лісі шукаючи прапорці з частинками тексту. Зі мною в команді це робило ще дві людини, а команд всього здається було 7. Хоч все тривало дуже мало часу, залишилась маса приємних спогадів... Вау! треба закинути фотки, але перед тим купити новий ноут, цей вже не взмозі
субота, 18 серпня 2007 р.
Туреччина
Ну що ж, я повернувся! Повернувся ще вчора, але так хотілось спати, що весь день я це й робив + ще ніч,.. тому пишу про все тільки сьогодні. І так, для початку, чому я хотів спати: все дуже просто. Добродії турки затримали зворотній рейс в Україну на майже 10 год, бо аеропорт зараз дуже завантажений. Інші ж кажуть що затримка була спричинена тим, що порожнього літака нашої авіакомпанії в Анталії просто не виявилось ("технічні проблеми"), тому чекали поки його приженуть з України. Рідкісне пояснення:). Отже, мав летіти ввечері, а летів вночі вже під ранок. Перед тим явно весь день провів в холі готелю чекаючи на трансфер... Решта часу - в аеропорті. Ось так і вийшло що більше доби очі не закривались. Ми не єдині хто постраждав, в середньому майже всі чартерні рейси затримували на 4-8год.
Що ж стосується відпочинку, то тут майже все ОК. Сонце, море і пляж, як і обіцяли, були. А от готель і його сервіси - це окрема тема. Здається, задоволених відвідувачів вже після перших 2-3год після знайомством з готелем просто не було. Не хочу навіть про все згадувати. Написав скаргу на 2 сторінки в місцевий офіс компанії яка приймала (Idletale travel), але не думаю що воно щось дасть. Хоча представник пообіцяв задовільнити частину вимог та я йому не вір'ю. В готелі жили в основному українці, росіяни і ще трохи було німців. Дивує, але останніх все влаштовувало, від них скарг і шуму майже не було. Під кінець почали заселятись ще і місцеві турки, які теж на все закривали очі...
Жив я в місті Аланья, яке славиться не тільке як одне з найкрасивіших туристичних точок турецької рів'єри, але і як територія з величезними банановими плантаціями і виробництвом вина, в тому числі фруктового, в тому числі навіть гранатового. Місто розташоване вздовж між узбережжям і горами, тому воно вузеньке, але дуже довге. Людей, якщо не помиляюсь, тут живе ~250тис., а в сезон з туристами - близько 1млн.
Туреччина. Я в цій країні вперше і був дуже приємно здивований. По-перше, бажанням сподобатись туристам (окрім нашого готелю:) ) та бажанням бути європейською країною. До речі, склалось враження що блідолиці люди тут вищі за статусом і посадою, ніж негроподібні. По-друге, що є найцікавіше, здивували місцеві продавці. Це справжні професіонали.. Мене попереджали що торгуватись потрібно, але щоб настільки не сподівався.. Якось купував всяку сувенірну фігню. Ціна була більше ніж 90 лір, сторгував до 20... І так в них все... Шкода людей, які сторгувавши 5% тішаться і вже купують.
Про Україну місцеві знають в більшості лише через нашого славного Андрія... "Oh! Ukraine! Shevchenko!" і вже 30% знижки гарантовано!
не все встиг описати, але маю бігти на потяг до рідного Львова... там і допишу решту,.. якщо матиму бажання.
вівторок, 7 серпня 2007 р.
Від сьогодні цей блог є доступний для читання будь-ким.
попередніх повідомлень не перечитую. вибачайте якщо щось не так.
є ще два блоги на ЖЖ (історичні для мене і значно більші), але я, на жаль, забув до них пароль... :(
понеділок, 6 серпня 2007 р.
Сонце. Море. Пляж
Щоб підібрати нормальну путівку обдзвонив штук 8 агенств і ще як мінімум 5 відвідав сам. І всі клянуться що користуються однією базою, тому "нічого іншого ніхто Вам не запропонуєю!". Досвід показав - брешуть! І то по чорному!
9-го вилітаю до турків в Аланью... Повернусь - напишу!
