щось не так. .. пройшло багато часу, відбулось чимало подій, є думки якими міг поділитись, вони могли бути цікавими для когось. Але жодного бажання останні майже 2 місяці щось тут написати не появилось. Чому? Хтось знає? Я не знаю...
Блукаючи коридорами ратуші Львова надибав гарну картину. Частину з неї подаю нижче. Це проекти під інвестиції. Чому саме ця частинка? Бо то мій улюблений район, а по вулиці Липинського я проїжджаю щодня (у ті дні, коли я у Львові) і мені не байдуже як вона виглядає. Готуйте гроші, панове, та вкладайте! деталі у стінах Ратуші.
P.S.: 1-3 жовтня у Львові пройде інвестиційний форум
P.P.S: 8 серпня о 14:00 офіційне відкриття АкваПарку
Провівши чергові вихідні у Львові (і знову не без проведення екскурсій для любих киян), хотів би трошки написати про свої враження. Маю бажання порівняти Львів яким я його бачив 3 роки назад і той, який маємо з вами сьогодні. Це не легко, особливо враховуючи що бував у Львові частенько і картинка змінювалась поступово.
Не розписуючи деталі (взагалі останнім часом мене перестало тягнути на писанину довгих постів, ну не хочу я та й усе, хоча не знаю як вийде в результаті), хотів би сказати що Львів вже не схожий на той який був колись. Він інший. Трошки перебільшу та й скажу що я взагалі не впізнаю його!
І тому всьому причина в дві складові.
По-перше, дуже змінився його вигляд (в кращу сторону): поновлені будинки, площі, дороги (Площа Ринок взагалі набула нового вигляду та змісту), відреставровані храми, відкрились нові музеї та виставки, повідкривалась маса дуже приємних барів та кафешок, гіди заговорили більшою кількістю мов і багато чого іншого дуже важливого для розвитку туризму.
По-друге, люди. Вони інші. Молодь інша. "Вільні, впевнені та прекрасні!" ((с) МТВ Україна). Це зовсім інша нація молодих яскравих особистостей готових думати і любити...
А розвиток міста та його туристична привабливість підтверджується появою не лише поляк на вулицях міста, але й представників інших європейських та азійських країн та держав американського (Пн.) континенту.
Плюс мене дуже тішить перелік амбітних планів розвитку міста (аквапарк, стадіон, аеропорт, дороги і так далі), хоч то поки тільки перелік і хто зна що з ним буде, але я знаю що все буде дуже-дуже класно!
P.S.: до цього посту мене надихнув пост "Міський голова звітує про роботу своєї банди..." by SHRAJK
Як і обіцяв собі раніше... Шарм Ель Шейх! Сонце, море, пляж, рибки і корали! Маса задоволення! Крім природи, зустрів там масу німців, поляків, а найбільше британців... Ще трошки росіян і дуже мало українців. І не без арабів.
В Єгипті вперше, все сподобалось. Дуже непогано дбають про туристів.
Мій готель (фото з мобілки і до того ж вночі):.jpg)
Зрозумів дещо. Виявляється я не люблю Днів Народжень, які вони є сьогодні.
Не люблю коли в офісі всі збираються і вдають що дуже щиро вітають та бажають всього-всього,.. бо реально 95% людей просто приходять щоб пожрати і випити, ну і за компанію вдати що іменинник їм не байдужий.
І взагалі, тепер коли всі месенджери та соціальні мережі нагадують про 3-5 разів в день про дні народження твоїх "мережевих" друзів, а ти просто по черзі до кожного дзвониш та вітаєш,.. воно вже якось нудно і дуже не цікаво.
І навіть сама суть "головне увага" в таких розкладах взагалі знищує свій зміст.
цифрове "общество" скоро дограється...
P.S.: ще мені дуже хочеться післязавтра поїхати в Єгипет, тому я спробую купити завтра путівку... побажаю успіху сам собі.
Хочу сказати...
і скажу!
СЬОГОДНІ ПРОСТО КЛАСНИЙ ДЕНЬ! Стільки всього відбулося! Таке мене змінює, а це класно!
Щойно з концерту сера Пола.
Концерт вишуканий, Пол - майстер! У нього прекрасна команда (особливо барабанщик - він чудо!), організація (сцена, звук, світло, ефекти) теж на вищому рівні...
Дощ... та який там дощ! Ну змок я раз, ну може два, може навіть дуже змок,.. може навіть трошки простудився,.. але ж на виступ пішов!, бо пообіцяв собі що піду ще місяць тому, не можу просто так пропустити унікальну в житті нагоду...
Про виступ легендарного бітла останнім часом нашуміли вже так, що було враження "якщо ти не в курсі - ти дурак". Добре що бізнесмени витрачають гроші не тільки на власні потреби... гарно.
Але Київ таке місто, де завжди щось зіпсує тобі настрій, цього разу - мусор, ой вибачте, міліція. Не суттєва різниця, їхня поведінка та ставлення до людей просто жахлива, хотілось зібрати пішачків в один великий целофановий мішок та винести десь подалі, щоб.. так буде краще.
Концертний захід проходив під назвою "Час бути разом". Відчуваєте? Віддає теплом, добром, єднанням... Та їм про це не сказали, вони цього не знали,.. шкода
Дуже хочу зробити щось величезне... Щось серйозне та потрібне людям... Набридло бути частинкою систем та підпорядковуватись цінностям, які створили інші. Хочу зробити свою систему, яка б змінила мене і людей навколо!
Щойно купив через Інтернет авіаквиток за 48грн зі Львова до Києва на потрібну мені дату. 48 гривень - це дешевше, ніж на плацкарту у поїзді! В Україні є бюджетні авіалінії, вау!.jpg)
1. Захистив курсову, прекрасний результат.
2. Потроху почав вилазити зі стану "нічого не хочу, тільки відпочивати".
3. Більше захотів відпочити, але ціленапрямлено, наприклад, в Єгипті чи ще десь.
4. Хочу все більше поїхати знову кудись за межі України на якийсь час, погуляти/пожити там.
5. Дальше перебуваю в дилемі чи Кар'єра, чи Освіта, чи може Бізнес.
6. Починаю ненавидіти українську владу, бо кожного дня бачу більше її мінусів.
7. Спробувавши відвідати кілька пар в Могилянці зрозумів що то все марна трата часу.
8. Завалив внутрішній екзамен з Правил дорожнього руху (теорія).
9. Втішився, що з 07.07. можна буде літаком літати додому до Львова за ціною від 48грн за квиток.
10. Відновив походи в тренажерний, найняв тренера, тепер результат кращий.
11. Забив дати в календарі для походу на Говерлу.
12. Вперше пограв в пейнтбол - прикольна забавка!
зміни є і це добре
Останнім часом мені нічого-нічого-нічого і ще раз нічого не хочеться робити... Поспати, полежати, подивитись телевізор, почитати новини в Інтернеті (тільки ненапряжні), поїсти, погуляти, потратити трохи грошей і ... наша пісня гарна - починай спочатку. Ось такий ліниво-сонний період напав на мене. До речі, в дуже небажаний час, якраз коли за 3 дні я маю захищати курсову, а вона зовсім не готова до цього.
Але появився в тому всьому деякий позитив: до мене приходять більш зважені та більш продумані ідеї, замислююсь над тим, над чим раніше не думав і ще трохи спостерігаю на горизонті філософії... Інакше кажучи, все те, на що раніше часу просто не було.
Щоб це все мало означати?
Сам мав нагоду в цьому пересвідчитись. Пан Вакарчук мав честь летіти зі мною зі Львова в Київ, чи то може навпаки.. щодо честі. :)
Маршрут: Сімферополь - Научне - Севастополь. А тепер деталі:
Сімферополь. Приїхали (Я, Костя та Діма) сюди з ключовою метою, а саме попасти на наукову економічну конференцію. Хоча, як потім виявилось, конференція не по економіці, а по менеджменту. Ця новина мене дуже здивувала. Пів дня провівши у Сімферополі зрозумів що то сірувате і не дуже веселе місто. Принаймні воно склало на мене саме таке враження...
Научне. Це маленьке поселення, яке існує за рахунок наукової астрономічної обсерваторії на якій знаходяться велетенські телескопи, серед яких і найбільший у Європі телескоп - гордість станції і країни. Була нагода позаглядати в один з них, поменший, але картинка дуже гарна, бачив поверхню місяця зблизька та Сатурн зі своїми кільцями - краса!
Поза тим в тому ж поселенні проходила і менеджментська конференція, але, думаю, вона не сильно заслуговує на опис тут, очікування виправдались не сильно.
Севастополь. Від цього міста я взагалі під враженням! Настільки сучасне, європейське та просто дуже красиве місто! Люди тут - одне задоволення, добрі та щирі! Все в місті ремонтують, чистять - готуються до святкування 225-річчя! А дельфінарій з морськими котиками та дельфінами - це... ах, я почував себе там дитиною, так класно! А ще там дуже тепло, можна ніжитись під сонцем!
Природа в цей час в Криму просто супер!
І взагалі, дуже гарно змінити звичні картинки буденності на деякий час, рекомендую!
Історія цього посту зовсім не така як історія більшості інших. Пишу його тільки тому, що сам пережив один цікавий випадок, який наштовхнув мене до деяких роздумів та висновків.
В цей момент я вдягнутий у темно-синю футболку від ESPRIT, бренду який народився в Сан-Франциско ще у 1968-у і який вже на початку 90-х заполонив більше 40-а країн світу. Приємна на дотик, зручна і дуже непогана на вигляд, ця футболка припала мені в очі в одноіменному «фірмовому» магазині одного з київських великих торгових центрів. Вона, за збігом обставин і є головним героєм цього посту.
Ціна цієї футболки 359,99грн (з ПДВ). Коли приніс обновку додому, акуратно розглянув ярличок і помітив, що українська наліпка з ціною закриває частинку оригінального ярлика виробника. Акуратно відірвав нашу ліпу і... ні, я не здивувався. Щось схоже я і очікував побачити. US $ - 39,95. Слідом за американським доларом надруковані були і відповідники у доларі канадському, євро, норвезькій, датській та швецькій кронах і так далі... По всюду ціна не відрізнялась, лише переведена за середнім курсом на потрібну валюту.
Питання: якщо ціна у світі 200грн., то чому мені запропонували це й ж продукт за 360?
Що ми маємо? Не важко підрахувати що українці зробили «доданої вартості» не мало, не багато – 160 гривень, тобто 80%. І то при тому що ця націнка зроблена від американсько-європейської роздрібної ціни. Якщо ж продукт був куплений на складі у дистрибютора, то платили за нього значно менше, а разом з тим відповідно розмір націнки зріс з 80% до 100%, 120%, 140% чи може навіть і більше.
Цей випадок про українську ціну футболки від ESPRIT є типовим та звичним випадком якщо не всіх, то більшості бутіків європейського чи американського одягу в Україні.
Історія та причина такого ціноутворення мені не відома. Можу лише здогадуватись: ці бутіки взагалі не представлені офіційним представником бренду в Україні. Мабуть, таких офіційних представників взагалі в нашій державі нема, адже в більшості випадків на українських ярликах написані назви компаній-імпортерів зовсім не співзвучні до назви брендів, а офіційний сайт виробника ці точки називає просто «партнерські магазини».
Висновок: українець, представник однієї з найбідніших країн Європи, якщо і не найбіднішої, просто не має можливості купити якісного брендованого одягу за суму, яку платить за такий же виріб представник значно багатшої країни американського чи європейського континентів. Більше того, купуючи товар з такою ціною українець робить біднішим не тільки себе, але і свою країну. І не дивуйтесь якщо інфляція виросте до 40%, самі в тому винні! І я в тому числі, адже хоч і першою в мене була думка повернути придбану футболку продавцю, все ж таки цього не зробив. Добрих замінників нема.
Презентую нове дитя в Інтернеті:
Веб-блог Збережемо майбутнє зараз!
Ццитайте і ддивіться!
Публікації
Усі коментарі
.jpg){kind=link}