Реалії світового брендованого одягу в Україні

Історія цього посту зовсім не така як історія більшості інших. Пишу його тільки тому, що сам пережив один цікавий випадок, який наштовхнув мене до деяких роздумів та висновків.

В цей момент я вдягнутий у темно-синю футболку від ESPRIT, бренду який народився в Сан-Франциско ще у 1968-у і який вже на початку 90-х заполонив більше 40-а країн світу. Приємна на дотик, зручна і дуже непогана на вигляд, ця футболка припала мені в очі в одноіменному «фірмовому» магазині одного з київських великих торгових центрів. Вона, за збігом обставин і є головним героєм цього посту.

Ціна цієї футболки 359,99грн (з ПДВ). Коли приніс обновку додому, акуратно розглянув ярличок і помітив, що українська наліпка з ціною закриває частинку оригінального ярлика виробника. Акуратно відірвав нашу ліпу і... ні, я не здивувався. Щось схоже я і очікував побачити. US $ - 39,95. Слідом за американським доларом надруковані були і відповідники у доларі канадському, євро, норвезькій, датській та швецькій кронах і так далі... По всюду ціна не відрізнялась, лише переведена за середнім курсом на потрібну валюту.

Питання: якщо ціна у світі 200грн., то чому мені запропонували це й ж продукт за 360?

Що ми маємо? Не важко підрахувати що українці зробили «доданої вартості» не мало, не багато – 160 гривень, тобто 80%. І то при тому що ця націнка зроблена від американсько-європейської роздрібної ціни. Якщо ж продукт був куплений на складі у дистрибютора, то платили за нього значно менше, а разом з тим відповідно розмір націнки зріс з 80% до 100%, 120%, 140% чи може навіть і більше.

Цей випадок про українську ціну футболки від ESPRIT є типовим та звичним випадком якщо не всіх, то більшості бутіків європейського чи американського одягу в Україні.

Історія та причина такого ціноутворення мені не відома. Можу лише здогадуватись: ці бутіки взагалі не представлені офіційним представником бренду в Україні. Мабуть, таких офіційних представників взагалі в нашій державі нема, адже в більшості випадків на українських ярликах написані назви компаній-імпортерів зовсім не співзвучні до назви брендів, а офіційний сайт виробника ці точки називає просто «партнерські магазини».

Висновок: українець, представник однієї з найбідніших країн Європи, якщо і не найбіднішої, просто не має можливості купити якісного брендованого одягу за суму, яку платить за такий же виріб представник значно багатшої країни американського чи європейського континентів. Більше того, купуючи товар з такою ціною українець робить біднішим не тільки себе, але і свою країну. І не дивуйтесь якщо інфляція виросте до 40%, самі в тому винні! І я в тому числі, адже хоч і першою в мене була думка повернути придбану футболку продавцю, все ж таки цього не зробив. Добрих замінників нема.

Збережемо майбутнє зараз!

Презентую нове дитя в Інтернеті:
Веб-блог Збережемо майбутнє зараз!
Ццитайте і ддивіться!

My goals:

1+2 family
1 big business
1 big house
1 family car
1 sport car
1 helicopter
etc

як заставити себе просинатись трошки раніше, ніж пізніше дев'ятої?

Walkie-Talkie, або На лижах

Тепер я щасливий власник Walkie-Talkie . Це найкращі 2 Way Radio зі свого роду і зовсім недешеві... Спеціально поспішив, бо хотів вже завтра їх випробувати катаючись на лижах в горах.
Так сталось що купив квитки сьогодні до Львова і назад. Квитки обирав з розрахунку, що у Львові пересяду на інших поїзд (рейковий автобус), який мав би довести майже до самого Буковеля. Там приїднався б до решти команди. На пересадку у Львові 7 хвилин. Принаймні я так думав. Потім я дізнався що пересадка насправді на 2 хв раніше того часу коли мій поїзд тільки прибуває до Львова. В результаті зрозумів що нікуди я не встигну. Але пізно, квитки купив, гроші на них теж потратив... але діло не в грошах, справа в тому що ці вихідні тепер просиджу в Києві, змісту їхати нікуди нема...

тепер сиджу, тестаю свої рації, настроююсь на хвилі таксистів та інших служб, так забавно... завтра випробую на відстань

Мене достало!

Майже четверта година ночі, я ще не сплю і дуже хочеться щось тут написати...
Чітко зазначаю те що мене найбільше комарить і кардинально псує мені настрій:
1. Натовп і шум в метро.
2. Люди які думають що я себе надто сильно люблю (народ, ви тупите!).
3. Сирена на катку в Більшовику вкінці сеансу.
4. Люди які типу хороші, а одного дня таким гамном виявляються, що вбити хочеться!
5. Дама на видачі харчів в могилянській столовці.
6. Вокзал, його сморід та бомжі, які там живуть, особливо ввечері та вночі.
7. Аеропорт Бориспіль і його митний контроль.
8. Стан покриття на другому плацу.
9. Кіт, коли він вночі лізе до мене в кімнату, або ще гірше - срає в коридорі.
10.Російські фільми, які спершу заполонили українське телебачення, а тепер ще й всі кінотеатри, нема що дивитись.
11.Вай-фай у Пузатій який глючить чи взагалі не працює.
12.Спам.
13.Дівчата які палять.
14.Зграї чорних тінейджерів, які збираються щоб випити пива і полякати прохожих своєю присутністю.
15.Охоронці різних відомств, які живуть заради збору грошей за парковку машин навколо себе.
16.Оператори київських таксі, які хамлять і кричать, а потім кажуть "нет машини" і кидають трубку.
17.Люди, які не хочуть змін, бо "їх і так влаштовує".
18.Українське пиво, особливо міжнародні бренди, які розливають в Україні.
19.Мужики в тренажерці, які піднімаючи штангу кричать так ніби народжують.
далі буде...
P.S.: блін, залишились речі, які написати назагал не можу... а як хочеться

Рис з медом та гранатовим соком - оце тема!

Рекомендую, спробуйте! Вкінці, коли рис вже готовий, заливаємо медом (столова ложка на порцію), і поливаємо невеликою кількістю гранатового соку, потім все мішаємо. Тільки рис має бути пропареним, звичайний думаю не піде. Смачного!

Вінниця

Черговий виїзний корпоратив,. Карпати, Умань., а цього разу Вінниця. Дуже гарно що є нагода з людьми з якими працюєш кожного дня потусуватись в прикольних точках України. Вінниця приємне місто, там приємні люди і чисте повітря, там шуму мало, там щастя багато. Підсумую: там краще, ніж у столиці.
Нагода побувати у парку та музеї Пирогова стала ще одним великим відкриттям: раніше я не знав нічого про таку знамениту людину, яка дуже-дуже багато зробила для всього світу вклавши всього себе у свою професійну справу. Ах, люблю ж я Україну!

ВКонтакті, Однокласники та інші вбивці

Нещодавно вийшов на дивну тему, про яку раніше чомусь навіть не думав. Все почалось з того, що мені підказали про можливість використання соціальних мереж типу ВКонтакті різними спецслужбами Росії (наприклад, ФСБ) і начебто вони їх фінансують та й логічне пояснення тому є: інформацію, яку люди вільно викладають про себе зручно використовувати, а фінансують, бо явно що без реклами проекти такого типу, які потребують тисячі доларів на технічну підтримку щомісяця не виживуть...

Порившись трошки глибше в UA-неті знайшов статтю в якій пишуть, що вже і українські структури використовують такі мережі, а саме історія про пошуки боржника, який не повертав кредит банку (читати тут). Джерело та правдивість статті можна ставити під сумнів, але ж випадок описаний у ній цілком реальний.. Важко подумати скільки ще людей та організацій та в яких цілях можуть використовувати електронні соціальні мережі...

Харків

Зранку повернувся з Харкова. Враження... Так собі, важко визначитись, загалом я не робив жодних очікувань, тому не мав можливість перевершити чи навпаки недоотримати їх. Місто містом, люди, машини, метро, площа, парки, дороги і т.д. Не дуже вразив центр міста, адже нема якогось єдиного архітектурного ансамблю, також не дуже розумію чому ввечері більшість не дуже центральних вулиць просто темні...
Але, звичайно, найголовніше це люди! Дехто попереджав, що харківчани не дуже привітні, багато аферистів і так далі. Однак моє враження від тих людей, яких бачив та з якими спілкувався абсолютно протилежне, вони добрі, привітні, щирі, веселі, щасливі і може навіть трошки більше. Може то вибірка була така, а може воно так і зажди є...

Однак, безумно, найприкольнішим було святкування ДН Юлі, було дуже весело та гарно! Словами не передати! Юля, дякую!, це був один з найприкольніших днів в житті, чесно!!!

Ukraine. For snowlovers.

Такий промо-ролик України можна було побачити цієї зими на Euronews та National Geographic (NGC). Гарний початок для зміни стереотипної картинки про України у Європі та всьому світу! От тільки питання наявності того снігу, який хотіли б побачити "закохані у сніг"...

і український варіант:

BI Norwegian School Of Management

Copenhagen, ya pryihav!

Cieyu vidomoyu frazoyu H.C.Andersena hotiv by rozpochaty rozpovid pro sviy vizyt do Copenhagena, de ya vlasne zaraz i e. Ale zh ni, chohos bude ne vystachaty... OSLO! Zhyv maizhe tyzhden, mayu masu choho rozpovisty! Otzhe spershu opyshu perebuvannya v Oslo, a vzhe potim pro Copenhagen. Ta troshky piznishe, bo zhadav sho mau she desho vstyhnuty pered zavtrashnim vidl'otom.

Fotozvit z Riga, Stockholm ta Oslo

Vitannya iz Stockholm!

Pryvit vsim!!

V mene vse OK. Zaraz pyshu z hotel u Stockholmi, kudy 3 hodyny tomu poselyvsya. Vchora buv u Riga, misto ne vrazylo, takyi sobi malesenkyi Lviv, tilky bilsh suchasne ta bilsh cyvilizovane. Masa lyudei shprehae rosiyskoyu, ale bilshist na latyshi. Harnyh misc na sho mozhna podyvytys duzhe malo.. Zhytlo bulo chudove, z kyeva tezh doletiv harno, bez zatrymok. Lyudy u Riga z vyhlyadu ne pryvitni, vyhlyadayut' duzhe strashno (ne vsi, ale bahato), ta vzahali yaksho zavesty besidu, to dosyt' normal'ni.

V Stokholm pryletiv tezh vchasno, bez zatrymok (hocha mene vsi poperedzhaly sho v AirBaltic zavzhdy zatrymky). Airport vrazyv svoimy rozmiramy... Duzhe velykyi. Ale bilshe vrazyly ciny, vony tut she bilshi nizh aeroport. ) Airport Express yakyi pryviz nas z aeroporta v centr mista koshtue 100 hrn v odyn kinec'. To edynyi shvydkyi sposib podolaty vidstan z aeroporta Arlanda v Centr Stockholmu (50km). Do rechi, duzhe shvydko! Stala shvydkist' ciei duzhe modnoi elektrychky 205km/hodynu!. Pry tomu absolyutno bezshumnyi!

Kvytky za metro ta inshyi transport u Stockholm dlya mene obijshlysya po 25hrn za shtuku (bo kupyv pachku 8 shtuk, tak deshevshe), i ce tak deshevo tomu sho meni she nema 20 rokiv, inshi platyly des' po 35. Hlib u supermarketi koshtue v seredn'omu po 20 hrn za kg (ne doroho, v Shtatah dorozhche). Myasni vyroby (shynka ta kovbasy) po 120-150 hrn za kg.

Lyudy tut duzhe pryvitni i zavzhdy posmihayutsya! Zavtra zranku pochnu svoi pohody po mistu. Hotel nash maizhe v samomu centri na yakomus ostrovi, tut cilyi zhylyi rajon na ostrovi, yakyi zednanyi metro i inshymy vydamy transportu.

Dali bude..

P.S.: Vzhe znayu sho z Kopena polechu v Krakiw, a potim avtobusom do Lvova
P.P.S: Po pryizdi v Ukraine perepyshu ci mesedzhi kyrylyceyu (mozhe)

До вильоту 3 дні!

Віза на руках, квитки є: Київ - Рига - Стокгольм - Осло - Копенгаген... на цьому я і завис, далі бажано було б попасти у Львів, тобто рухатись треба через Краків, а з іншої сторони можна напряму в Київ (майже напряму, одна коротко пересадка). У Львів бажано, але не обов'язково ("бажано" значно переважає над "не обов'язково")...

Акадамію покидаю без проблем, а от з роботою трошки складніше, не знаю чи так легко вирвати ще 3 дні, які потрібні для відвідин Львова.

Свята

Святкові дні позаду, настрій ще довго буде попереду. Катався в Буковелі на лижах, там і прийшов він, крисовий 2008-ий. А потім Різдво. Гарно все було!

Збираюсь в подорож!

В даний момент часу найбільше чим я переймаюсь - це моя подорож у Норвегію, яка має відбутись в січні місяці. За планом маршрут такий:
Київ - Рига - Стокгольм - Осло - Копенгаген - Вільнюс - Київ
більш впевнений за першу половину (включно з Осло), а от маршрут повернення в Україну ще недокінця спланований. Квитки на літак поки не куплені взагалі, але як мінімум першу частину (знову ж таки, до Осло включно) мав би купити завтра.

Період подорожі: з 12 по ХХ січня 2008. Все залежить від того, скільки часу перебуватиму в Осло.

Запрошення отримав, документи на візу подав, отримати візу мав би в перший тиждень січня.

А поза тим, у період Нового Року думаю відвідати Буковель і круто там покататись на лижах!

Фініш сесії!

Якби хто читав цей блог, а читачів виглядає не густо, можете мене привітати - я завершив уже 2,5 роки навчання в Академії! Сесія здана успішно! /польська мова не в рахунок/
Далі за планом мав би податись в гори, а потім... Європа, я до тебе!

Кості, Дімі та Аріні... присвячується!

заходьте сюди

А я оптиміст!

А я оптиміст! Щоб там не відбувалось навколо мене, в універі, на роботі чи в парламенті,.. всеодно я щиро вір'ю в те, що все це дуже-дуже гарно закінчиться. Треба просто знати що все буде гарно!